Грати в покер на професійному рівні хочуть і любителі, і повноцінні новачки, які не знають навіть основи. Хоча інтерес до дисципліни здається дивним, він повністю обґрунтований. Динаміка, сучасність та, звичайно, можливість заробляти непогані гроші онлайн, навіть не виходячи з дому, і зробили гру настільки популярною сьогодні. Але, як і у всіх інших областях, для коректної реалізації своїх можливостей, гравець повинен вивчити основні правила покеру.
Правила гри в покер – це комбінований ряд загальних властивостей основних дисциплін. Сьогодні офіційний лор гри становить понад тридцять офіційних видів, а неофіційних ще більше. До того ж, постійно розвивається онлайн-покер, який постійно пропонує новинки, зав’язані на технічних можливостях сучасного програмного забезпечення.
Але увесь покер можна поділити на три «Я»: комбінації, стратегія, практика. В цьому матеріалі ви дізнаєтеся все про коректні ставки та важливу термінологію дисципліни, яка актуальна сьогодні.
Що таке покер і як проходять турніри з нього
Звичайний користувач інтернету навіть не може уявити, як можуть існувати професійні турніри з покеру. Це ж звичайна гра в карти! Потрібно вміти махлювати та на цьому все. На жаль, цей стереотип і стає причиною, через яку початківці програють досить великі гроші, починаючи грати без знання навіть принципів роботи роздачі. Дисципліна досить складка, в ній є стала теорія та деякі особливості, які роблять її унікальною.
Щоб навчитися грати, потрібно вивчити такі правила гри в покер:
- Всі комбінації (їх 12);
- Принцип роздачі карт;
- «Дилерство» столу;
- Блайнди та їх використання;
- Загальна стратегія.
Типовий покерний турнір ведеться у декілька етапів. Професійні покеристи спочатку грають групами, а потім залишаються найкращі гравці сезону. Їх кількість залежить від обраної дисципліни. Геймери високого рівня вміють обирати виграшні комбінації та правильно обирати тактику гри, але вони ніколи не займаються шахрайством. Кожен їх рух фіксує камера. Слід зазначити, що такими турніри відбуваються і в онлайн покер-румах.
Основні правила покеру у термінах
Один із найбільш незручних факторів підготовки до гри на гроші – тематичні назви, які гравці-початківці не можуть запам’ятати. З часом навчитися їх використовувати зуміють всі, однак, спочатку покеристам складно. Це нормально. Вивчати її під час онлайн-гри легше, адже новачок може виписати всі терміни на папір і постійно звірятися з інфограмою. Для початку можна вивчити таку термінологію:
- Фолд (дія гравця, після якої карти буде скинуто);
- Флоп (другий раунд торгівлі у складних дисциплінах типів Омахи та Техаського холдему);
- Блайнди (обов’язкова ставка);
- Бай-Ін (податок на послуги покер-руму);
- Фріроли (турніри, в яких податок не враховується);
- Дилер (гравець/окремий спостерігач, який змішує та роздає карти).
Пізніше стратегія змусить гравця вивчити все про роздачі, їх особливості, а також унікальні моменти китайських видів покеру. Переважно це основна причина, чому грати в карти легше вдома, в онлайн-режимі. Так можна зекономити великі гроші.
Починати краще із Техаського холдему чи іншого покеру?
Техаський холдем – найпопулярніша гілка покеру у світі. Про нього знають майже усі геймери, адже саме цей вид збирає стадіони, які спостерігають за грою. Однак, дані правила покеру набагато складніші, аніж здається на перший погляд. Саме тому починати краще с класики, яка так і називається: класичний покер. Там немає блайндів, а всі особливості партії гравці обговорюють між собою.
Покерні комбінації
Кожна комбінація в покері – це основна стратегічна одиниця. Залежно від того, які карти випали гравцю, він і формує свою тактику. Але покер став улюбленцем публіки саме тому, що у кожного покериста є можливість «змінити» свою долю. У багатьох дисциплінах незручні «руки» можна віддати. Завдяки цьому, максимальний стріт-флеш або навіть флеш-роял дійсно може випасти!
Однак, це стосується не всіх видів. У тому ж класичному покері зазвичай є лише одна роздача, тобто один шанс віддати незручні карти. Що цікаво: завжди можна поміняти всі особисті карти. Хоча так роблять нечасто, це чудовий спосіб ризикувати, не ризикуючи насправді.